Логотип персонального сайта С.Білоконя
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Праці з історії культури / Большевизм і шевченкознавство / Справа «Спілки визволення України»

Большевизм і шевченкознавство

Справа «Спілки визволення України»

Сергій Білокінь

Кількоро з названих у Б.Кравціва шевченкознавців пройшли у справі «Спілки визволення України», що мала ключове значення в історії України (процес відбувся 1930 року в тодішній столиці УСРР Харкові). Від інших большевицьких процесів він відрізнявся своїм масштабом і історичною роллю, оскільки у зв'язку з ним репресували близько тисячі представників традиційної, органічної української інтелігенції. Така велика кількість українського етнічного елементу в інших процесах так компактно не проходила. Це порушило всю інфраструктуру нації, грунтовно перервало національну традицію й сам зв'язок часів у її існуванні [54].

Головним фігурантом у справі проходив Віце-Президент УАН академік Сергій Олександрович Єфремов (6 / 18 Х 1876, с. Пальчик Звенигородського пов. Київ. губ. – 31 ІІІ 1939, Ярославль), один з організаторів і чільних діячів вид-ва “Вік” (1896), Всеукр. загальної організації (1897), Укр. демократичної (1904), потім радикальної, після їхнього об'єднання – радикально-демократичної (1905) партій, пізніше – Т-ва укр. поступовців, Союзу укр. автономістів-федералістів (голова), партії соціалістів-федералістів, Братства укр. державності. Автор розвідок «Шевченко й українське письменство» (К., 1914), «Шевченко» (К., 1914) та фундаментальної для шевченкознавства праці «Спадщина Кобзаря Дармограя» (Україна. 1925. Кн. 1-2). Редактор збірників «Шевченко та його доба» (т. І-ІІ. К., 1925-1926).

У «Покажчику видань Шевченкових творів» Володимира Дорошенка [55] зафіксовані видання, що були найкапітальнішим внеском акад. С.Єфремова до шевченкознавства. Вони вийшли під грифом: Українська Академія Наук. Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства. Єфремов написав також обидві передмови до цих видань.

– Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Том 4. Щоденні записки (Журнал) : Текст. Первісні варіянти. Коментарій. [К. :] ДВУ, 1927. XL, 789, [1] с.

– Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Том 3. Листування : Текст. Коментарій. [К. :] ДВУ, 1929. XXXVI, 1003 с.

Автори персоналій у розлогих коментарях : акад. Андрій Лобода, Володимир Міяковський, Михайло Новицький [56], Олекса Новицький, Дмитро Ревуцький [57], Петро Рулін, Павло Филипович [58].

Єфремов був заарештований 21 липня 1929 р., помер за десять років в ув'язненні [59].

Рецензії на видання написали Ієремія Айзеншток, Павло Богацький, Володимир Гадзінський, Олександер Дорошкевич, Петро Єфремов (репресований), Павло Зайцев, Кость Копержинський [60], Петро Кудрявцев, Михайло Марковський [61], А.Москаленко, Венедикт Мякотин та Юліан Григорович Оксман [62] (репресований).

Доля діячів культури, причетних до першого академічного видання Шевченкових творів, склалась по-різному.

Брат Єфремова Петро Олександрович був ув’язнений 9 вересня 1929 р., проходив за тим самим процесом.

Кость Копержинський літературознавець, фольклорист, етнограф, секретар Товариства дослідників української історії, письменства та мови (Петроград, 1923. Під час чистки академічних установ 1933 р. за звинуваченням у саботажі наукової роботи, нацдемівщину та «як вихідець із контрреволюційного табору» знятий з роботи, потім ув’язнений.

5 вересня 1935 р. був арештований Павло Филипович. Він опинився на Соловках, 3 листопада 1937 р. був розстріляний у Сандормоху.

Михайла Михайловича Новицького узяли 26 грудня 1937 р. Відбувши строк, 1942 р. він був звільнений, а за місяць мобілізований до т. зв. трудової армії (м. Кизил Молотовської обл.). Повернувся 1946 р. Реабілітований посмертно.

Павло Богацький, Павло Іванович Зайцев і Венедикт Мякотин вийшли на еміграцію.

У процесі «СВУ» проходив член Центральної й Малої Рад, Всеукраїнської ради військових депутатів, згодом проф. Київського ІНО Осип Юрійович Гермайзе (Самуїл-Йосиф Генріх; 5 серпня 1892, Київ – 22 вересня 1958). Автор розвідок «Нові непорозуміння з Шевченком» (Україна. 1925. Кн. 1-2), «П.Куліш і Костомаров як члени Кирило-Методіївського братства» (у зб. «Шевченко та його доба», т 1. К., 1925), «До історії Шевченкового села» («Записки» Київського ІНО. Кн. 1. 1926). Арештували його 27 липня 1929 р. Помер в ув’язненні, де пробув 29 років.

Як один з провідних фігурантів у процесі «СВУ» проходив літературний критик Андрій Васильович Ніковський (14. X. 1885, с. Малий Буялик Херсонської губ. – 1942, Ленінград), політ. і держ. діяч, літературознавець і публіцист, один із фундаторів Центральної Ради, товариш голови Центральної Ради, член Малої Ради, міністр закордонних справ Директорії УНР. Написав розвідку «Бібліотека Т.Шевченка» (Книгарь. 1917. Листопад. Кн. ІІІ. Стовп. 107-113), редактор другого видання праці М.Драгоманова «Шевченко, українофіли і соціялізм» (К., 1914), до якої написав супровідну статтю.

У виданні, яке вийшло під грифом “НКО УСРР. Головліт. Бібуправа” п.н. Зведені списки літератури, що підлягає вилученню. Список № 1 (1934). С. 10, проти його імені зазначено: “Всі твори, за всі роки, всіма мовами”. На с. 16 щодо нього додано:

“Негайному вилученню з продажу і вжитку по всій книготорговельній мережі, бібліотеках і учбових закладах підлягають всі збірки і хрестоматії, в яких брали участь такі автори: […]”. [63].

Арештували у справі «СВУ» визначного шевченкознавця, засновника й директора першого в УСРР державного літературно-меморіяльного будинку-музею Тараса Шевченка, одного з фундаторів Української вільної академії наук у США Володимира Варлаамовича Міяковського (псевд. Порський В., Світлицький В., Ясенчик Б.; 6 / 18. VII.1888, Ковель – 22.III.1972, Нью – Йорк). Він навчався на юридичному факультеті Київ. університету та на історико – філологічному факультеті університету Санкт – Петербурга. Член Постійної комісії для видавання пам’яток новітнього письменства (1919), співробітник I відділу з окремих наукових доручень (1919 – 1922), постійний член (1921), штатний співробітник (1922 – 1923) Комісії для дослідів над громадськими течіями на Україні. У 1920 – 1925 очолював Київське губернське архівне управління та Київський центральний історичний архів ім. В. Антоновича. Ар. 21.VIII.1929. Обвинувачений у приховуванні документів діячів СВУ. Дійсн. член УВАН у США (обр. 15.XI.1948; Вісті УВАН. Ч. 1. Нью – Йорк, 1970. С. 73). Під псевдонімом «В.Порський» був членом редакції річника УВАН “Шевченко” (1952 – 64) [64].

Дмитра Ревуцького совєцькі підпільники вбили у Києві.

Примітки

54. Білокінь С. Справа «Спілки визволення України» й перспективи її дальшого вивчення // Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917-1941 рр.: Джерелознавче дослідження. Дрогобич: Коло, 2013. С. 573-629.

55. Повне видання творів Тараса Шевченка. Том ХVI. Варшава; Львів, 1939. С. 225-226, 235-237.

56. Білокінь С. Досьє шевченкознавця [Михайла Новицького] // Літ. Україна. 2007. 4 жовтня. № 38 (5226). С. 1, 8; 11 жовтня. № 39 (5227). С. 7, 8.

57. Ревуцький (Ревуцкий) Дмитро Миколайович. – Дж.: Семинарий русской филологии академика В.Н.Перетца, 1907-1927. Лгр., 1929. С. 47-48 (5 записів).

58. Филипович (Филиппович), Павло Петрович (1891 – 3.XI.1937, Сандормох), поет, літературознавець, шевченкознавець. Розстріляний. – Бібліогр.: Лейтес А. і Яшек М. Десять років укр. літератури, 1917 – 1927 (1928). С. 519 – 521. – Тв.: Історико-літературні матеріяли до Шевченка: І. Листи Максимовича до Шевченка; ІІ. Нові рядки Т.Шевченка // Наше минуле. 1919. Січень-квітень. № 1-2. С. 36-33; Шевченківський збірник / Під ред. П. Филиповича. Т. 1. К.: Сорабкоп, 1924. 151 с. (Рец.: [Могилянський М. ] // Черв. шлях. 1924. № 4 / 5. С. 294 – 295. Підпис: I. Л.); Коцюбинський і Шевченко // Життя й рев. 1926. № 2 – 3. С. 49 – 56; Шевченко і Плещеєв // Життя й рев. 1929. № 3. С. 151 – 154; Шевченко і Платон Симиренко: (З поля боротьби за Шевченка] // Життя й рев. 1933. № 3. С. 144 – 147; Шевченко в боротьбі з українською дворянсько – поміщицькою літературою. (Передмова до “Другого Кобзаря”] // Життя й рев. 1934. № 4. С. 89 – 101. – Дж.: Семинарий русской филологии академика В.Н.Перетца, 1907-1927. Лгр., 1929. С. 48-49 (34 записи).

59. Єфремов Сергій Олександрович (1876 – 1939). – Дж.: Овчаренко Марія. Сергій Єфремов як літературознавець // ЗНТШ. Том CLXXIII.1962. С. 127-184; С. 221-222; Рубчак Богдан. Літературна критика Сергія Єфремова // 125 років київської української акаднмічної традиції. Нью-Йорк: УВАН, 1993. С. 441-515; Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К., 2002. С. 171-175 (Воронкова Т.І.; Ф. 317. 1851 од. зб. Кінець ХІХ ст. – 1931 р.); Єрмашов Тарас Васильович. Сергій Єфремов: (Біобібліогр. пок.) // Молода нація: Альманах. 2007. № 2 (43). С. 206-256 (500 записів); 2008. № 1 (46). С. 106-115.

60. Копержинський, Кость Олександрович (23.X / 4.XI.1892, с. Глібів Под. губ. – 18.III.1953, Ленінград). – Тв.: Українське наукове літературознавство за останні 10 років // Студії з історії України. К.: Науково-дослідча катедри історії України в Київі, 1929. Т. 2. С. XLV-XLVІ. – Дж.: Наука и научные работники СССР. Ч. VI (1928). С. 184 (нар. 22 X 1894); Семинарий русской филологии академика В.Н.Перетца, 1907-1927. Лгр., 1929. С. 53-54 (32 записи); Бібліографія репресованих істориків (1962). С. 85; Кравців Б. Розгром літературознавства (I. Реєстр знищених і репресованих. Ч. 70; 1962). С. 265; Список репресованих істориків (1962). С. 66; Iсторія УАН, 1918 – 1923 (1993). С. 384, 525; Iсторія НАНУ, 1924 – 1928 (1998). С. 229, 308, 340 – 342, 447, 542; Iсторія НАНУ, 1929 – 1933 (1998). С. 77, 104; Гульчинский В. И, Фокеев В. А. Деятели библиографии, 1917 – 1929. Ч. 1 (1994). С. 156; Юркова Окс. Діяльність кафедри М. Грушевського (1999). С. 386 – 390; Енциклопедія історії України. Т. 6 (2008). С. 127 – 128 (I. М. Лисенко); Українські бібліографи. Вип. 1 (2008). С. 193 – 194 (Р. С. Жданова); Одеські історики. Т. I (2009). С. 178 – 180 (В. В. Левченко; нар. 4 XI 1894); Даниленко Вас. Укр. інтелігенція і влада (2012). С. 520.

61. Марковський Михайло Миколайович (8.ХІ.1869, с. Ксаверівка Черкас. пов. Київ. губ. – 1947), викладач словесності Колегії П.Галагана (1912 – 1920), член “Xрестоматії”, приват – доцент, літературознавець і критик. Член Постійної комісії для видавання пам’яток новітнього письменства (1919), ст. бібліотекар Всенародної бібліотеки України (1919). Лектор КІНГ та укр. мови Київ. IНО, фахівець із укр. та рос. літератури та мови. Мешкав у Києві на вул. Леніна, 9 (приміщення кол. Колегії Павла Галагана), пом. 4. – Тв.: Шевченко в освітленні Єнсена // Шлях. 1918. № 4-5. Дж.: Наука и научные работники СССР. Часть VI.(1928). С. 244; Кравців Б. Розгром літературознавства (II. Реєстр тих, що замовкли. Ч. 28; 1962). С. 287 – 288; Безсмертні: Зб. спогадів (1963). С. 105, 222; Голобуцький Ол., Кулик В. Укр. політ. рух на Наддніпрянщині (1996). С. 9; Дубровіна Л.А., Онищенко О. С. Iсторія НБУВ (1998). С. 29 – 31, 35, 38, 40, 43, 53, 63, 67, 91, 96, 102, 202; Палієнко М. Автори “Кіевской старины” (2005). С. 283; Смольніцька М. Колегія П.Галагана (2007). С. 252, 380 – 382; Реєстр розсекречених архівних фондів. Т. 1, кн. 1 (2009). № 364; Даниленко Вас. Укр. інтелігенція і влада (2012). С.64.

62. Оксман Юліан Грігор'євіч (30.ХІІ.1894 / 17.І.1895, Вознєсєнськ Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. – 15.ІХ.1970, Москва), історик рос. літератури. 1920-23 нач. Одеськ. губ. арх. управління, ректор Археол. ін-ту. 1925-36 жив у Ленінграді. Ар. 6.ХІ.1936. Відбував у Сєввостлазі (Колима). Звільнений у Магадані 6.ХІ.1946. Опублікував 1963 на Заході статтю «Доносчики и предатели среди советских писателей и ученых» (про Я.Є.Ельсберга, В.В.Єрмілова, Р.М.Самаріна, Н.В.Лєсючєвського).

63. Ніковський, Андрій Васильович. – Дж.: Дунай Павлина. Андрій Ніковський: долаючи межі часу. К.: Твім інтер, 2009. 238, [2] с.

64. Міяковський Володимир Варлаамович. – Тв.: Нові документи до біографії М.І.Гулака // Шевченко. Річник перший. ДВУ, 1928. С. 175-199. – Дж.: 125 років київської укр. акад. традиції (1993). С. 19, 26, 29, 37, 44, 88, 90, 92 – 95, 109, 119, 146, 315, 419, 424, 432 – 434, 440, 441, 517 – 538; Білокінь С. Володимир Міяковський, 1888-1972 // Вісті УВАН. Ч. 2. Нью-Йорк, 2000. С. 201-267.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1970 – 2019 С.І.Білокінь

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1315

Модифіковано : 19.10.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.