Логотип персонального сайта С.Білоконя
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Праці з історії України / Початки діяльності українознавчого клубу «Спадщина» / Формування керівництва клубу

Початки діяльності українознавчого клубу «Спадщина»

Формування керівництва клубу

Сергій Білокінь

На засіданні 8 лютого 1988 року було обрано правління «Спадщини» (доповідав І.Заєць):

1. Добрянський Леонід Анатолійович, вчений секретар Інституту геологічних наук.

2. Заєць Іван Олександрович, інженер Інституту економіки.

3. Кулінич Віктор Пилипович, аспірант Інституту геохімії і фізики мінералів.

4. Шкляр Леонід Євдокимович, Інститут філософії.

5. Білокінь Сергій Іванович, співробітник Відділу наукової інформації із суспільних наук.

6. Ященко Леопольд Іванович, керівник фольклорного ансамблю. Будинок культури Метробуду.

7. Ажнюк Богдан. Інститут мовознавства.

8. Майборода Олександр Микитович, с.н.с. Інституту історії.

9. Ярошенко …….. (оголосив самовідвід).

10. Бабій Олександр Іванович, інженер Інституту гідромеханіки (оголосив самовідвід).

За кілька місяців, 23 травня розглянули питання про членів правління (Шкляр, Майбороду та Іваненка), які жодного разу не відвідали засідань. Їх було виведено зі складу правління,а на їхнє місце дообрано чотирьох дійсних членів клубу: М.Жарких, Л.Забаву, О.Панасюка та О.Федорук.

Глядачі з компетентних органів скреготали зубами. М.Голушко повідомляв В.Щербицькому: «Одна из организаторов [экологческого] митинга, представитель «Спадщини», Федорук А.Г., 1946 года рождения, старший инженер института материаловедения АН УССР, в ходе его подготовки активно устанавливала контакты с представителями «Народных фронтов» и других самодеятельных объединений в республиках советской Прибалтики, Москве, Армении, областях Украины, инспирировала направление телеграмм в поддержку митинга, в том числе с предложениями о создании в республике «Народного фронта» [14].

На засіданні 29 лютого 1988 року вперше з’явився як голова клубу В’ячеслав Олександрович Кудін, кандидатуру якого лобіювала директорка. Л.Добрянський писав:

«Ми зустрілися з ним і ніби порозуміння було між нами, хоч усі усвідомлювали, що він даний нам “згори”, так би мовити для нагляду. Але він – людина толерантна, дипломатична, як пізніше з‘ясувалось, він особливо не вдавався в подробиці поточних питань, на засідання не вчащав – це нас влаштовувало і його також».

Можна уявити, який опір вчинив би колектив УКК, якби Кудіна посадили у крісло їхнього голови. Зрозуміла річ, він міг відбитись і в засобах масової інформації зарубіжних країн. «Спадщина» опиратися тискові адміністрації не могла.

Примітки

14. Шлях до незалежності: суспільні настрої в Україні кін. 80-х рр. ХХ ст.: Док. і мат. К., 2011. С. 201.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1970 – 2019 С.І.Білокінь

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1294

Модифіковано : 5.09.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.