Логотип персонального сайта С.Білоконя
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Праці з історії України / Доля української національної аристократії / Дорошенки

Доля української національної аристократії

Дорошенки

Сергій Білокінь

Але якщо сотники Забіли брали своєю кількістю, існували й такі роди, чий кількісний внесок до української державності XVII–ХVІІІ ст. міг бути менший, зате якісно, рівнем своїм вони явно переважали. Ці роди складали, сказати б, становий хребет Гетьманщини. Скажімо, рід Дорошенків дав двох «повних» гетьманів і ще двох гетьманів наказних.

Фундатор цього роду Михайло Дорошенко узяв участь у поході гетьмана Петра Сагайдачного на Москву (1618). На гетьмана його обрали 1625 року. За три роки він загинув під Кафою в бою з татарами. (1, 451). Король Ян-Казімір надав шляхетську гідність його синові – Дорофієві, полковникові козацького війська (1650), що мав трьох синів-гетьманів [30].

Знаменитий в історії Петро (1627–98) був спершу полковником Прилуцьким (1657–58), Чигиринським (1660–61) та Черкаським (1665), генеральним осавулом від гетьмана Павла Тетері (1663). Гетьманом він став 1666 року на Чигиринській раді (склав із себе цей уряд 1676 р.). Йому присвячено велику літературу – в першу чергу монографію пера його далекого нащадка Дмитра Дорошенка, а також п’єсу Людмили Старицької-Черняхівської [31].

Рідний брат Петра, полковник Паволоцький Андрій Дорофійович 1674 року проходить як наказний гетьман. Протягом довгого часу між 1677 і 1691 роками сотникував у Сосниці. Нарешті, третій брат Григорій Дорофійович був наказним гетьманом у 1668 р., пізніше – Брацлавським полковником (1668–74).

Щоб подолати підленькі соціалістичні закиди, мовляв, дворяни ХІХ ст. [32] «зрадили свій народ», простежмо зв’язок часів. Для цього треба з’ясувати, яке відношення мали діячі нового й новітнього часу до своїх славетних предків часів Гетьманщини, і це можна зробити як формально, так і по суті. Отже, зв’язок історика Дмитра Івановича Дорошенка з гетьманом Петром визначається так. Син гетьманового кузена Дорофій Дорошенко (№ 20, у 1690 р. військовий товариш) передав своє родове прізвище дітям свого зятя Василя Климченка, зокрема військовому товаришеві при відставці Михайлові Васильовичу (№ 43). Історик Дмитро Дорошенко був праправнуком цього останнього. Він відомий як активний діяч українського монархічного руху першої половини ХХ ст., міністр закордонних справ за гетьмана Павла Скоропадського [33].

Примітки

30. Див. прим. 27.

31. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (29 серпня 1868, Київ — друга пол. 1941). Гетьман Дорошенко: П’єса на V дій. – К.: Час, 1918. – 172 с.

32. Рудченко Иван Яковлевич (1845-1905). Записки о землевладении в Юго-Западном крае: Обзор законодательства и фактического положения. К., 1882. [2], 181 с.,VІ табл., 26 с.

Некролог: Свириденко С. [Свиридова Софья Александровна. Памяти И.Я.Рудченка: Очерк // КС. 1906. Март-апрель. Отд. 1. С. 412-420. Помилково: 312-320.]

Див.: Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку // Український архів. Том 1. К., 1929;

Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку // Там само. Том 4. К., 1931.

Волинь: [Антонович Володимир Боніфатійович (1834—1908, Київ).] Дворянство Волынской губ. Статья I–IV. – Житомир, 1867. – [6], 189, [1] с. Подп.: Н. Имеретинский;

Список дворян Волынской губернии. – Житомир, 1906. – ХХІ. – 475 с.;

Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 дес. земли. – Житомир: Губ. стат. ком., 1913. – [4], 270 с.

Київщина: Адрес-календарь помещиков Киевской губернии, расположенный в азбучном порядке фамилий по уездам. – К., 1861. 58 с.;

Список дворян Киевской губернии. – К.: Киев. дворянское депутатское собрание, 1906. – [2], ХVІ, 327 с.

Поділля: Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Подольской губернии. – Каменец-Подольск, 1897. – 391 с.;

Гульдман Виктор Карлович (+ 1907). Поместное землевладение в Подольской губернии. Изд. 2-е, испр. и доп. – Каменец-Подольск, 1903. – 988 с. разд. паг.;

Список дворян, внесенных в родословную книгу Подольской губернии. – Каменец-Подольск, 1913. – XXIV. – 887 с.

Полтавщина: Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии с. . . (4 марта 1898 г. по 10 апр. 1901 г.; с 10 апр. 1901 г. по 1 июля 1904 г.; с 1 июля 1904 г. по 21 июня 1907 г. ). – Полтава, (1901–07);

Павловский Иван Францевич (9 січня 1851, с. Боброве Калузької губ. — 14 травня 1922, Полтава). К истории полтавского дворянства, 1802–1902 г.: Очерки по архивным данным с рисунками. Том I–II. Полтава, 1906–07.

Харківщина: Илляшевич Лев Васильевич (+ 1914). Краткий очерк истории Харьковского дворянства. – X., 1885. – [4], 166, [2], 36 с., 15 табл.

Чернігівщина: Милорадович Григорий Александрович (24 вересня 1839, Чернігів — 14 серпня 1905, м. Любеч, похов. у Чернігові). Алфавитный список дворянских родов Черниговской губернии, внесенных в дворянскую родословную книгу, разделенную на шесть частей. – Чернигов, 1890. – 29 с.;

Список губернских и уездных предводителей дворянства Черниговской губернии, 1782 – 1893. – Чернигов, 1893. – 24 с.;

Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. Том 1–2. – СПб., 1901.

Пор.: Бесарабія: Алфавитный список дворянским родам Бессарабской губернии, внесенным в дворянскую родословную книгу по … (1901, 1909 г.). – Кишинев, 1901 – 1909;

Крупенский Александр Николаевич. Полный список лиц, избранных Бессарабским дворянством на областные, губернские и уездные должности со времени присоединения Бессарабии к Российской империи по 1912 год. – СПб.,1912. – 1Зб с. разд. паг.; 18 л. портр.

33. Оглоблин Ол. Рід і земля Дмитра Дорошенка // Укр. літопис. – Авґсбурґ, 1953. – Ч. 1. – С. 67–76; Wynar L. Дмитро Дорошенко. – Мюнхен, etc.: УІТ, 1983. – 41 с.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1970 – 2018 С.І.Білокінь

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 5611

Модифіковано : 31.08.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.